Високопосадовиця ДПС блокувала рятувальників після обстрілу – "страховка важливіша за безпеку інших"Високопосадовиця ДПС блокувала рятувальників після обстрілу – "страховка важливіша за безпеку інших"Високопосадовиця ДПС блокувала рятувальників після обстрілу – "страховка важливіша за безпеку інших"Високопосадовиця ДПС блокувала рятувальників після обстрілу – "страховка важливіша за безпеку інших"

Високопосадовиця ДПС блокувала рятувальників після обстрілу – "страховка важливіша за безпеку інших"

Директорка Департаменту контролю за підакцизними товарами Державної податкової служби (ДПС) Христина Боженко опинилася в центрі гучного скандалу: її автомобіль заблокував проїзд пожежно-рятувальним машинам ДСНС, які прямували на гасіння пожежі після російського обстрілу Києва.

Як стало відомо виданню, водійка, керуючи Kia Sportage (д/н AB1598KT), залишила своє авто, фактично унеможлививши оперативний рух рятувальників для ліквідації наслідків прильоту.

Своє небажання оперативно переставити машину та звільнити проїзд чиновниця ДПС, за інформацією джерел, аргументувала тим, що її авто також пошкоджене, і вона мусить дочекатися приїзду страхової компанії.

«Безпека інших для Боженко виявилася менш важливою, ніж страховка шматка заліза», — зазначають джерела.

💰 "Жирний" департамент і "донецький" слід: Контекст скандальної посадовиці

Христина Боженко обіймає ключову посаду в ДПС – директора Департаменту контролю за підакцизними товарами. Це забезпечує їй контроль над усім алкоголем, сигаретами, нафтопродуктами, ліцензіями та акцизами по всій Україні — один із найприбутковіших кластерів у податковій системі.

  • За часів керівництва Данила Гетьманцева цей напрям, як відомо, особисто курирував його соратник Євген Сокур.

  • До свого переведення на центральну посаду в Київ, Боженко очолювала акцизний напрям у Вінницькій області.

  • Саме у Вінницькій області, зокрема в Могилеві-Подільському, розташований один із найбільших підпільних цехів з підробки світових алкогольних брендів. Як стверджують джерела, до виготовлення фальсифікованого алкоголю на Вінниччині має стосунок народний депутат з групи “Довіра” Геннадій Вацак, який, начебто, і “годував” Христину Боженко та її тодішню шефиню Оксану Домерат.

  • Виявилося, що Христина Боженко (в дівоцтві Головіна) є рідною сестрою Олександра Головіна – начальника податкової у Донецькій області.

Після скандальної ситуації з Боженко, увага прикута до кадрових ротацій: посаду директора департаменту оподаткування юридичних осіб зайняла Ольга Прокопенко – ще одна підлегла Олександра Головіна, яка до цього працювала заступником начальника Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків.

Раніше цей департамент очолювала помічниця Гетьманцева Тетяна Гречана. Отже, за підсумком, дві дуже ключові посади в центральному апараті ДПС зайняла неформальна компанія, пов’язана з "донецькими" податківцями.

Чому в Україні досі судяться там, де можна домовитися — і про що мовчать «офіційні» уявлення про медіацію

Є речі, які в українській правовій культурі вважаються самоочевидними. Хочеш захистити свій інтерес — іди до суду. Хочеш, щоб опонент тебе почув, — покажи йому позовну заяву. Хочеш «серйозно» — плати судовий збір. Усе це звучить переконливо рівно до того моменту, поки ви не рахуєте, у що це обходиться насправді.

Олег Горецький про медіацію: чому конфлікт — це не про справедливість, а про рахунок

Ми звикли думати, що йдемо в конфлікт заради справедливості. Що коли ми праві — треба стояти до кінця, довести свою правоту, домогтися, щоб винний поніс покарання. Ця логіка здається настільки природною, що ми майже ніколи її не ставимо під сумнів. Але практикуючий медіатор і кандидат юридичних наук Олег Горецький пропонує подивитися на суперечку тверезіше — з погляду прагматика, а не борця за принцип. Свою позицію він розгорнув у резонансному матеріалі «Конфлікт — це не про справедливість, а про рахунок», який ліг в основу його книги «Сам собі медіатор» — посібника, що вчить рахувати, а не реагувати.

Чому медіація вигідніша за суд: Олег Горецький про час, гроші й репутацію

Найдорожче, що ми втрачаємо в конфліктах, — це не гроші й не час. Це люди. Партнер, з яким колись починали спільну справу. Родич, з яким перестали вітатися. Друг, чиє ім'я тепер вимовляється лише з роздратуванням. Ми звикли думати, що суперечку треба виграти — і майже ніколи не питаємо себе, що саме залишиться після цієї перемоги.